Удосконалення методів регулювання економіко-екологічних інструментів у природокористуванні

На сьогодні однією з основних проблем природокористування є відродження території після завершення видобувних робіт на родовищах та прилеглих до них територій. Згідно зі статистичними даними тисячі квадратних кілометрів земної поверхні покриті гірськими породами, які залишились після видобування корисних копалин. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3134

Фізичний, духовний та моральний розвиток молоді Сумщини

Молодь відіграє важливу роль у соціальних процесах розбудови демократичної держави. Необхідність фізичного, духовного і морального розвитку молоді обумовлена, по-перше, значною часткою людей віком від 14 до 35 років у структурі населення міста: у 2014 році молоді люди такого віку складали склали 87 451 чоловік, з них учнівської та студентської молоді 35 933, робітничої – 37 221, непрацюючої молоді - 14 297 чоловік. По-друге, місцем молоді в суспільному житті: з однієї сторони, вона є рушійною силою, завдяки високому інтелектуальному потенціалу, мобільності та гнучкості молоді люди мають можливість впливати на суспільний прогрес, визначаючи майбутнє суспільства, держави та світового співтовариства, а з іншої — однією з найбільш незахищених, вразливих верств суспільства

Роль і місце рентних доходів в системі держава - регіон - суб'єкт господарювання

Природна рента є складовою народногосподарського прибутку. Але в умовах сучасної економіки цей дохід не поступає у державний і місцеві бюджети в повної мірі, а залишається у господарюючого суб’єкту. За експертними оцінками РВПС України НАН України, приблизно 80 % щорічних фінансових потоків, які формуються внаслідок використання її природно-ресурсного потенціалу України фактично не контролюються державою та обминають бюджети, не будучи охопленими відповідними платежами

Аналіз досвіду розподілу рентного доходу від видобування природних ресурсів в країнах світу

В роботі проаналізовано особливості рентних відносин в нафтовидобувних країнах світу. Акцентована увага на вилучені та розподілі рентних доходів від видобування нафти ресурсовидобувних країн. Впроваджена умовна класифікація країн за принципами спрямованості природної ренти, за формою власності природовидобувних компаній та за ступенем соціо - економічних переваг від справедливого перерозподілу рентних доходів від використання природних ресурсів.В работе проанализированы особенности рентных отношений в нефтедобывающих странах мира. Акцентировано внимание на методах изъятия и распределении рентных доходов от добычи нефти в ресурсодобывающих странах. Внедрена условная классификация стран по принципам направленности природной ренты, по форме собственности природовидобувних компаний и по степени социо - экономических преимуществ справедливого перераспределения рентных доходов при использовании природных ресурсов.This paper analyzes the peculiarities of rent relations in oil-producing countries. The attention to the excluded and distribution of rental income from oil resource extraction countries. Introduced conventional classification of the principles of natural directivity rent for nature extractive owned companies and the degree of social and economic benefits equitable redistribution of rental income from natural resources

Міжнародні бізнес-комунікації

Успіх будь-якого бізнесу значною мірою залежить від ефективної комунікації. Комунікації відбуваються серед суб’єктів господарювання, на ринку праці й робочих місцях, в організаціях та між різними групами працівників, власниками і працівниками, покупцями й продавцями, постачальниками послуг та замовниками, продавцями й потенційними клієнтами, а також між людьми всередині організації та представниками преси. Усі ці комунікації впливають на бізнес, де ефективне спілкування буде сприяти діловим інтересам. Сьогодні навички ділового спілкування мають вирішальне значення для успіху будь-якої організації, незважаючи на її розмір, географічне розміщення та місію. Наприклад, кивок означає «так» у багатьох країнах, але «ні» в деяких частинах Болгарії та Греції. У деяких культурах було б надзвичайно грубо вказувати на людину одним пальцем. Навіть поза такими одиничними жестами поняття зорового контакту та особистого простору значно відрізняються. Деякі аудиторії цінують формальність і правила бізнес-протоколу більш, ніж інші. Тому знання особливостей спілкування людей із різних культур є обов’язковим елементом ефективної бізнес-комунікації як на рівні організації, так і на рівні держави

Державне регулювання розподілу природної ренти в національній економіці на основі теорії колабораційних альянсів

Дисертацію присвячено розробленню теоретико-методологічних засад застосування положень теорії колабораційних альянсів у процесі державного регулювання рентних відносин у національній економіці, формуванню науково-методичного підґрунтя узгодження соціо-еколого-економічних інтересів держави, місцевих громад та паливодобувних підприємств у процесі розподілу та перерозподілу природно-ресурсної ренти. У роботі визначено методологію партисипативного управління колаборацією стейкхолдерів при реалізації рентних відносин, оцінювання ефектів та ризиків їх взаємодії в паливодобувній галузі, вибудовування стратегій та сценаріїв колабораційних альянсів між державою, місцевими громадами та підприємствами, обґрунтовано засади соціальної від-повідальності держави в процесі регулювання рентних відносин у національній економіці тощо. Запропоновано систему критеріїв узгодження інтересів у системі "держава – територіальні громади – підприємства" щодо розподілу та перерозподілу природно-ресурсної ренти, розроблено економіко-математичну оптимізаційну модель для диференційованого коригування структури перерозподілу рентного доходу в межах альянсу, запропоновано економіко-математичний інструментарій ранжування соціальних, економічних та екологічних ризиків при створенні колабораційних альянсів у паливодобувній галузі, механізм диференційованого розподілу рентного доходу паливодобувних підприємств, залежно від їх участі у відновленні територій після закінчення видобування природних ресурсів.В работе обоснованы теоретико-методологические основы применения положений теории коллаборационных альянсов в процессе государственного регулирования рентных отношений в национальной экономике, что предусматривает справедливое распределение природно-ресурсной ренты и партисипативное участие всех стейкхолдеров в формировании рентного дохода. Введено в терминологический оборот понятие "коллаборационный рентный эффект" как кумулятивный социо-эколого-экономический результат от рационального формирования, распределения и перераспределения природно-ресурсной ренты, возникающий вследствие согласованного коллаборационного взаимодействия государства, местной общины и предприятия. Этот эффект предложено оценивать через сопоставление входных и выходных денежных потоков, инвестиционных затрат, налоговых поступлений, рентных платежей, социальных и экологических выплат в пределах коллаборационного альянса и при отсутствии коллаборации с учетом альтернативных поступлений от использования природных ресурсов территории и нормы дисконта, оцененной с учетом альтернативной стоимости капитала и рисков. Критериями согласования интересов в системе "государство – регион – предприятие" предложено считать размер не статичной, а динамической ренты, сложившийся институциональный механизм распределения и перераспределения рентных доходов от использования топливно-энергетических ресурсов, уровень законодательной свободы по передаче прав собственности на эти ресурсы и прав пользования ими, уровень развития инфраструктуры рынка энергетических ресурсов и уровень фискальной децентрализации в стране. Целесообразность создания коллаборационных альянсов в топливодобывающей отрасли предложено определять на основе интегрального показателя по совокупности критериев, определяющих готовность стейкхолдеров к реализации совместной (в форме кооперации и коллаборации) деятельности. В общую систему принципов коллаборации предложено имплементировать принципы: социальной ценности для местной общины на территории добычи топливно-энергетических ресурсов и общества в целом; социальной сбалансированности и согласования социальных интересов участников альянсов; толерантности к социальным рискам; коллаборационной социальной этики; транспарентности в отношениях участников альянса. Разработан экономико-математический инструментарий ранжирования социальных, экономических и экологических рисков при создании коллаборационных альянсов в топливодобывающей отрасли, базирующийся на экспертном оценивании вероятности возникновения различных типов рисков, применении метода нечеткой логики (Fuzzy Logic) и учете индикаторов устойчивости коллаборационных отношений. Разработана экономико-математическая оптимизационная модель для дифференцированной корректировки структуры перераспределения рентного дохода с учетом одновременных и взаимосвязанных изменений эффективности предприятия и социально-эколого-экономической ситуации в регионе добычи ресурсов. Выбор оптимального варианта стратегии развития коллаборационных альянсов, созданных для упорядочения рентных отношений в национальной экономике, предложено осуществлять на основе интегрального уровня готовности их участников согласовывать интересы с внешней средой при реализации проекта, интегрального индекса социо-эколого-экономических рисков при создании альянса и уровня социально-экологической безопасности региона добычи ресурсов. Обоснована необходимость создания в Украине региональных фондов перераспределения рентных доходов, которые будут функционировать по типу смешанных (фондов развития и сберегательных фондов) с высоким уровнем самоуправления, структурно включать фонды воспроизводства природно-ландшафтного комплекса региона, фонды компенсации негативных социальных и экологических последствий от функционирования топливо-добывающих компаний, а также фонды хеджирования рисков будущих поколений, формировать поступления засчет рентного и инвестиционного дохода. Оптимальное распределение рентного дохода предприятий топливо-добывающей отрасли должно предусматривать дифференциацию доли, которая будет изыматься из рентного дохода в местные бюджеты на финансирование социальных, экономических и экологических программ для территориальной общины, в зависимости от роли предприятия в восстановлении территорий после окончания добычи природных ресурсов. Для выявления специфических рисков в коллаборационных альянсах предложено использовать методологию Hazard and Operability Research и эмпирические результаты опроса ведущих предприятий нефтегазовой промышленности Украины. Для сценарного планирования механизма коллаборации стейкхолдеров в процессе распределения и перераспределения природной ренты построены имитационные карты для оптимистического, пессимистического, наиболее вероятных сценариев, на основе разработанного синтетического индикатора, который идентифицирует изменения в механизме функционирования коллаборационных альянсов, в зависимости от типа стейкхолдеров, вида рисков, типа конкуренции и типа кризиса в экономике.The thesis is devoted to the development of theoretical and methodological principles for applying the provisions of the theory of cooperative alliances in the process of state regulation of rental relations in the national economy, forming a scientific and methodological basis for the harmonization of socio-ecological and economic interests of the state, local communities and fuel production enterprises in the process of natural resource rent distribution and redistribution. The paper outlines the methodology of participatory management of the stakeholder collaboration in the implementation of rental relations, the assessment of the effects and risks of their interaction in the fuel industry, the development of strategies and scenarios of the collaborative alliances between the state, local communities and enterprises, and includes the grounded principles of social responsibility of the state in the process of regulating rental relations in the national economy, etc. It is offered a system of criteria for the coordination of interests in the system "state – territorial communities – enterprises" for the natural resource rent distribution and redistribution. It was developed an economics-mathematical optimization model for a differentiated adjustment of the rental income redistribution structure within the alliance. It is proposed the economic and mathematical tools for ranking social, economic and environmental risks in the creation of collaborative alliances in the fuel industry, the rental income differentiated distribution mechanism of the fuel production enterprises based on their participation in the area restoration after the natural resource extraction

Державне регулювання розподілу природної ренти в національній економіці на основі теорії колабораційних альянсів

Дисертацію присвячено розробленню теоретико-методологічних засад застосування положень теорії колабораційних альянсів у процесі державного регулювання рентних відносин у національній економіці, формуванню науково-методичного підґрунтя узгодження соціо-еколого-економічних інтересів держави, місцевих громад та паливодобувних підприємств у процесі розподілу та перерозподілу природно-ресурсної ренти. У роботі визначено методологію партисипативного управління колаборацією стейкхолдерів при реалізації рентних відносин, оцінювання ефектів та ризиків їх взаємодії в паливодобувній галузі, вибудовування стратегій та сценаріїв колабораційних альянсів між державою, місцевими громадами та підприємствами, обґрунтовано засади соціальної від-повідальності держави в процесі регулювання рентних відносин у національній економіці тощо. Запропоновано систему критеріїв узгодження інтересів у системі "держава – територіальні громади – підприємства" щодо розподілу та перерозподілу природно-ресурсної ренти, розроблено економіко-математичну оптимізаційну модель для диференційованого коригування структури перерозподілу рентного доходу в межах альянсу, запропоновано економіко-математичний інструментарій ранжування соціальних, економічних та екологічних ризиків при створенні колабораційних альянсів у паливодобувній галузі, механізм диференційованого розподілу рентного доходу паливодобувних підприємств, залежно від їх участі у відновленні територій після закінчення видобування природних ресурсів.В работе обоснованы теоретико-методологические основы применения положений теории коллаборационных альянсов в процессе государственного регулирования рентных отношений в национальной экономике, что предусматривает справедливое распределение природно-ресурсной ренты и партисипативное участие всех стейкхолдеров в формировании рентного дохода. Введено в терминологический оборот понятие "коллаборационный рентный эффект" как кумулятивный социо-эколого-экономический результат от рационального формирования, распределения и перераспределения природно-ресурсной ренты, возникающий вследствие согласованного коллаборационного взаимодействия государства, местной общины и предприятия. Этот эффект предложено оценивать через сопоставление входных и выходных денежных потоков, инвестиционных затрат, налоговых поступлений, рентных платежей, социальных и экологических выплат в пределах коллаборационного альянса и при отсутствии коллаборации с учетом альтернативных поступлений от использования природных ресурсов территории и нормы дисконта, оцененной с учетом альтернативной стоимости капитала и рисков. Критериями согласования интересов в системе "государство – регион – предприятие" предложено считать размер не статичной, а динамической ренты, сложившийся институциональный механизм распределения и перераспределения рентных доходов от использования топливно-энергетических ресурсов, уровень законодательной свободы по передаче прав собственности на эти ресурсы и прав пользования ими, уровень развития инфраструктуры рынка энергетических ресурсов и уровень фискальной децентрализации в стране. Целесообразность создания коллаборационных альянсов в топливодобывающей отрасли предложено определять на основе интегрального показателя по совокупности критериев, определяющих готовность стейкхолдеров к реализации совместной (в форме кооперации и коллаборации) деятельности. В общую систему принципов коллаборации предложено имплементировать принципы: социальной ценности для местной общины на территории добычи топливно-энергетических ресурсов и общества в целом; социальной сбалансированности и согласования социальных интересов участников альянсов; толерантности к социальным рискам; коллаборационной социальной этики; транспарентности в отношениях участников альянса. Разработан экономико-математический инструментарий ранжирования социальных, экономических и экологических рисков при создании коллаборационных альянсов в топливодобывающей отрасли, базирующийся на экспертном оценивании вероятности возникновения различных типов рисков, применении метода нечеткой логики (Fuzzy Logic) и учете индикаторов устойчивости коллаборационных отношений. Разработана экономико-математическая оптимизационная модель для дифференцированной корректировки структуры перераспределения рентного дохода с учетом одновременных и взаимосвязанных изменений эффективности предприятия и социально-эколого-экономической ситуации в регионе добычи ресурсов. Выбор оптимального варианта стратегии развития коллаборационных альянсов, созданных для упорядочения рентных отношений в национальной экономике, предложено осуществлять на основе интегрального уровня готовности их участников согласовывать интересы с внешней средой при реализации проекта, интегрального индекса социо-эколого-экономических рисков при создании альянса и уровня социально-экологической безопасности региона добычи ресурсов. Обоснована необходимость создания в Украине региональных фондов перераспределения рентных доходов, которые будут функционировать по типу смешанных (фондов развития и сберегательных фондов) с высоким уровнем самоуправления, структурно включать фонды воспроизводства природно-ландшафтного комплекса региона, фонды компенсации негативных социальных и экологических последствий от функционирования топливо-добывающих компаний, а также фонды хеджирования рисков будущих поколений, формировать поступления засчет рентного и инвестиционного дохода. Оптимальное распределение рентного дохода предприятий топливо-добывающей отрасли должно предусматривать дифференциацию доли, которая будет изыматься из рентного дохода в местные бюджеты на финансирование социальных, экономических и экологических программ для территориальной общины, в зависимости от роли предприятия в восстановлении территорий после окончания добычи природных ресурсов. Для выявления специфических рисков в коллаборационных альянсах предложено использовать методологию Hazard and Operability Research и эмпирические результаты опроса ведущих предприятий нефтегазовой промышленности Украины. Для сценарного планирования механизма коллаборации стейкхолдеров в процессе распределения и перераспределения природной ренты построены имитационные карты для оптимистического, пессимистического, наиболее вероятных сценариев, на основе разработанного синтетического индикатора, который идентифицирует изменения в механизме функционирования коллаборационных альянсов, в зависимости от типа стейкхолдеров, вида рисков, типа конкуренции и типа кризиса в экономике.The thesis is devoted to the development of theoretical and methodological principles for applying the provisions of the theory of cooperative alliances in the process of state regulation of rental relations in the national economy, forming a scientific and methodological basis for the harmonization of socio-ecological and economic interests of the state, local communities and fuel production enterprises in the process of natural resource rent distribution and redistribution. The paper outlines the methodology of participatory management of the stakeholder collaboration in the implementation of rental relations, the assessment of the effects and risks of their interaction in the fuel industry, the development of strategies and scenarios of the collaborative alliances between the state, local communities and enterprises, and includes the grounded principles of social responsibility of the state in the process of regulating rental relations in the national economy, etc. It is offered a system of criteria for the coordination of interests in the system "state – territorial communities – enterprises" for the natural resource rent distribution and redistribution. It was developed an economics-mathematical optimization model for a differentiated adjustment of the rental income redistribution structure within the alliance. It is proposed the economic and mathematical tools for ranking social, economic and environmental risks in the creation of collaborative alliances in the fuel industry, the rental income differentiated distribution mechanism of the fuel production enterprises based on their participation in the area restoration after the natural resource extraction

Державне регулювання розподілу природної ренти в національній економіці на основі теорії колабораційних альянсів

Дисертацію присвячено розробленню теоретико-методологічних засад застосування положень теорії колабораційних альянсів у процесі державного регулювання рентних відносин у національній економіці, формуванню науково-методичного підґрунтя узгодження соціо-еколого-економічних інтересів держави, місцевих громад та паливодобувних підприємств у процесі розподілу та перерозподілу природно-ресурсної ренти. У роботі визначено методологію партисипативного управління колаборацією стейкхолдерів при реалізації рентних відносин, оцінювання ефектів та ризиків їх взаємодії в паливодобувній галузі, вибудовування стратегій та сценаріїв колабораційних альянсів між державою, місцевими громадами та підприємствами, обґрунтовано засади соціальної відповідальності держави в процесі регулювання рентних відносин у національній економіці тощо. Запропоновано систему критеріїв узгодження інтересів у системі «держава – територіальні громади – підприємства» щодо розподілу та перерозподілу природно-ресурсної ренти, розроблено економіко-математичну оптимізаційну модель для диференційованого коригування структури перерозподілу рентного доходу в межах альянсу, запропоновано економіко-математичний інструментарій ранжування соціальних, економічних та екологічних ризиків при створенні колабораційних альянсів у паливодобувній галузі, механізм диференційованого розподілу рентного доходу паливодобувних підприємств, залежно від їх участі у відновленні територій після закінчення видобування природних ресурсів.В работе обоснованы теоретико-методологические основы применения положений теории коллаборационных альянсов в процессе государственного регулирования рентных отношений в национальной экономике, что предусматривает справедливое распределение природно-ресурсной ренты и партисипативное участие всех стейкхолдеров в формировании рентного дохода. Введено в терминологический оборот понятие «коллаборационный рентный эффект» как кумулятивный социо-эколого-экономический результат от рационального формирования, распределения и перераспределения природно-ресурсной ренты, возникающий вследствие согласованного коллаборационного взаимодействия государства, местной общины и предприятия. Этот эффект предложено оценивать через сопоставление входных и выходных денежных потоков, инвестиционных затрат, налоговых поступлений, рентных платежей, социальных и экологических выплат в пределах коллаборационного альянса и при отсутствии коллаборации с учетом альтернативных поступлений от использования природных ресурсов территории и нормы дисконта, оцененной с учетом альтернативной стоимости капитала и рисков. Критериями согласования интересов в системе «государство – регион – предприятие» предложено считать размер не статичной, а динамической ренты, сложившийся институциональный механизм распределения и перераспределения рентных доходов от использования топливно-энергетических ресурсов, уровень законодательной свободы по передаче прав собственности на эти ресурсы и прав пользования ими, уровень развития инфраструктуры рынка энергетических ресурсов и уровень фискальной децентрализации в стране. Целесообразность создания коллаборационных альянсов в топливодобывающей отрасли предложено определять на основе интегрального показателя по совокупности критериев, определяющих готовность стейкхолдеров к реализации совместной (в форме кооперации и коллаборации) деятельности. В общую систему принципов коллаборации предложено имплементировать принципы: социальной ценности для местной общины на территории добычи топливно-энергетических ресурсов и общества в целом; социальной сбалансированности и согласования социальных интересов участников альянсов; толерантности к социальным рискам; коллаборационной социальной этики; транспарентности в отношениях участников альянса. Разработан экономико-математический инструментарий ранжирования социальных, экономических и экологических рисков при создании коллаборационных альянсов в топливодобывающей отрасли, базирующийся на экспертном оценивании вероятности возникновения различных типов рисков, применении метода нечеткой логики (Fuzzy Logic) и учете индикаторов устойчивости коллаборационных отношений. Разработана экономико-математическая оптимизационная модель для дифференцированной корректировки структуры перераспределения рентного дохода с учетом одновременных и взаимосвязанных изменений эффективности предприятия и социально-эколого-экономической ситуации в регионе добычи ресурсов. Выбор оптимального варианта стратегии развития коллаборационных альянсов, созданных для упорядочения рентных отношений в национальной экономике, предложено осуществлять на основе интегрального уровня готовности их участников согласовывать интересы с внешней средой при реализации проекта, интегрального индекса социо-эколого-экономических рисков при создании альянса и уровня социально-экологической безопасности региона добычи ресурсов. Обоснована необходимость создания в Украине региональных фондов перераспределения рентных доходов, которые будут функционировать по типу смешанных (фондов развития и сберегательных фондов) с высоким уровнем самоуправления, структурно включать фонды воспроизводства природно-ландшафтного комплекса региона, фонды компенсации негативных социальных и экологических последствий от функционирования топливо-добывающих компаний, а также фонды хеджирования рисков будущих поколений, формировать поступления засчет рентного и инвестиционного дохода. Оптимальное распределение рентного дохода предприятий топливо-добывающей отрасли должно предусматривать дифференциацию доли, которая будет изыматься из рентного дохода в местные бюджеты на финансирование социальных, экономических и экологических программ для территориальной общины, в зависимости от роли предприятия в восстановлении территорий после окончания добычи природных ресурсов. Для выявления специфических рисков в коллаборационных альянсах предложено использовать методологию Hazard and Operability Research и эмпирические результаты опроса ведущих предприятий нефтегазовой промышленности Украины. Для сценарного планирования механизма коллаборации стейкхолдеров в процессе распределения и перераспределения природной ренты построены имитационные карты для оптимистического, пессимистического, наиболее вероятных сценариев, на основе разработанного синтетического индикатора, который идентифицирует изменения в механизме функционирования коллаборационных альянсов, в зависимости от типа стейкхолдеров, вида рисков, типа конкуренции и типа кризиса в экономике.The thesis is devoted to the development of theoretical and methodological principles for applying the provisions of the theory of cooperative alliances in the process of state regulation of rental relations in the national economy, forming a scientific and methodological basis for the harmonization of socio-ecological and economic interests of the state, local communities and fuel production enterprises in the process of natural resource rent distribution and redistribution. The paper outlines the methodology of participatory management of the stakeholder collaboration in the implementation of rental relations, the assessment of the effects and risks of their interaction in the fuel industry, the development of strategies and scenarios of the collaborative alliances between the state, local communities and enterprises, and includes the grounded principles of social responsibility of the state in the process of regulating rental relations in the national economy, etc. It is offered a system of criteria for the coordination of interests in the system "state – territorial communities – enterprises" for the natural resource rent distribution and redistribution. It was developed an economics-mathematical optimization model for a differentiated adjustment of the rental income redistribution structure within the alliance. It is proposed the economic and mathematical tools for ranking social, economic and environmental risks in the creation of collaborative alliances in the fuel industry, the rental income differentiated distribution mechanism of the fuel production enterprises based on their participation in the area restoration after the natural resource extraction

Впровадження ефективної колаборації підприємств в сфері природокористування

Досліджено принципи ефективної колаборації М. Хансена. Визначено основні умови ефективної колаборації підприємств в сфері природокористування. Виявлені чотири бар’єри, які впливають на формування колабораційного альянсу як на вертикальному, так і на горизонтальному рівнях у сфері природокористування та запропоновані заходи щодо їх мінімізації.We investigated the conditions for the implementation of the effective collaboration principles introduced by M. Khansen. We determined the basic conditions of effective collaboration of the enterprises in the field of environmental management. We identified four barriers that influenced the formation of a collaborative alliance both on the vertical and on the horizontal levels in the field of environmental management, as well as proposed the measures to minimize them